«Карпати» з Брошнева-Осади стали чемпіонами області і заодно завоювали Суперкубок. Це заслуга футболістів, тренерів, керівництва клубу, спонсорів й уболівальників команди. Про нову сторінку в історії команди розповідає президент футбольного клубу «Карпати» Володимир Сальваровський.

— Пане Володимире, наскільки знаю, брошнівський футбол має великі традиції.
— Я ознайомився з історією брошнівського футболу і знайшов цікаві факти. Деякі з них варто навести читачам.
На початку 30-х років ХХ століття команда мала назву «Стрілець». Відомо, що в 1936-му «Стрілець» зайняв перше місце в одній з двох підгруп класу «Б» і здобув путівку до вищого дивізіону Станіславського воєводства. В групі «А», де переможець отримував право змагатися за вихід до польської державної ліги, команда провела три сезони (1936—1939 рр.). Зірок з неба, звичайно, не хапала, проте жодного разу не понизилася в класі. Прихід радянської влади восени 1939-го поклав край цьому періоду брошнівського футболу.
У повоєнні роки команда Брошнева мала назву «Авангард» і вела суперництво переважно у відомчих турнірах. У 1963-му перейшла на баланс лісокомбінату і назву «Авангард» було замінено на «Карпати». До складу колективу прийшло кілька виконавців з івано-франківського «Спартака», який тоді виступав у класі «Б» першості УРСР, що не могло не позначитися на результатах. У 1963-му «Карпати» вперше посіли третю сходинку в чемпіонаті області, через рік повторили свій бронзовий успіх, а в 1965-му здобули срібні медалі. Також у ці роки брошнівці двічі виборюють Кубок області й беруть участь у розіграші Кубка УРСР. Наступного вдалого виступу команди вболівальникам довелося чекати аж довгих дев’ять років: у 1974-му — бронзові медалі обласного чемпіонату.

— А відтак настав новий етап, не менш цікавий, — етап незалежної України і незалежного українського футболу…
— Якраз випав він на останній рік існування СРСР і становлення соборної нашої держави. В 1991 році «Карпати» перейменували на «Галичину». Однією з причин цього стало злиття колективу із сусідньою голинською «Галичиною». Команда з Голиня в сезоні 1990-го посіла третє місце в чемпіонаті області та здобула право виступати в першості України серед колективів фізкультури, тож після приєднання це право відповідно перейшло до брошнівців. У 1992-му вони виступили в зоні «А», де посіли друге місце, але в матчі за «бронзу» поступилися надвірнянському «Бескиду». Того ж таки сезону «Галичина» стає чемпіоном України серед колективів фізкультури ФСТ «Колос». У 1996-му без особливого успіху змагається в другій обласній лізі. Новий злет команди вже з назвою «Кроно-Карпати» розпочався з появою солідного спонсора — швейцарського підприємства «ТОВ «Кроно-Україна». У 2009-му — третє місце у фіналі всеукраїнського турніру на призи «Робітничої газети», рік пізніше — перемога в другій лізі та право на підвищення в класі й вихід до півфіналу обласного Кубка. З 2011 року «Кроно-Карпати» ходять у фаворитах і лідерах першолігового чемпіонату.
— І, нарешті, — завойоване «золото». Як можете охарактеризувати змагальну ходу протягом усього сезону?
— Мету визначили перед стартом сезону — перше місце в чемпіонаті. З таким настроєм з першого туру виходили на кожний матч. Тим паче, що кістяк команди склався ще кілька років тому і набутий нами досвід багато в чому допомагав. Чемпіонські прагнення поділяли і спонсори команди, і вболівальники. Першість пройшла рівно, без особливих зривів, хоча на нашому шляху були сильні клуби з Коломиї, Перегінська, Тлумача, Галича. Та й, зрештою, й інші колективи в буль-якому поєдинку могли піднести «сюрприз». Наприклад, у Снятині в зустрічі з «Покуттям-Євромодуль», котре в турнірній таблиці пасло задніх, зіграли лише внічию і втратили два очки.
— «Карпати» завоювали й Суперкубок області…
— Так, але матчем я не дуже задоволений. Наші футболісти, мабуть, перегоріли і в суперництві з ФК «Перегінське» показали не той футбол, на який ми сподівалися.
— Які ланки команди найбільш ефективно працювали на полі і кого з футболістів можете відзначити?
— Скажу одне: команда за якістю гри фактично рівна, тож виокремлювати нікого не буду. Щоправда, в міжколовий період чемпіонату ми зазнали великої кадрової втрати — Ростислав Волошинович перейшов до першолігового «Тернополя». Про силу цього нападника свідчить хоча б той факт, що за підсумками деяких турів чемпіонату він входив до символічної збірної першої ліги.
— А чи є у вашому складі такі футболісти, які пройшли горнило команд майстрів?
— Є, звичайно. Володимир Боришкевич прийшов з київського «Динамо-2», Орест Януш і Михайло Басараб — з тернопільської «Ниви». Наразі теперішній тренер Василь Качур був капітаном вищолігового «Борисфена», а потім почав грати за брошнівців.
— Успішний виступ команди прямо залежить від її фінансування. Хто є спонсорами «Карпат»?
— Підприємства і підприємці селища Брошнів. Їх я не відкриватиму…
— Ваша команда тривалий період називалася «Кроно-Карпати», а буквально місяць-півтора тому назву змінили на «Карпати». У чому ж річ?
— Як я вже казав, з кінця 90-х років ТОВ «Кроно-Україна» утримувало наш клуб. Однак фінансові витрати з кожним роком зростали і сталося так, що це підприємство вже не могло нас у повному обсязі матеріально забезпечувати. Крім того, його керівництво звернулося до нас з проханням не використовувати логотип підприємства в назві команди. Зібрали загальні збори і своїм рішенням усунули першу частину назви.
— Що можете сказати про підготовку місцевого резерву для «Карпат».
— При клубі організували спортивну школу. Її команда вже потрапляла на фінальні змагання «Шкіряного м’яча» у Львові та в Києві. Власне на «Арені-Львів» боролися за третє місце і програли львівським юним футболістам. До речі, крім дорослих футболістів, чемпіонами області стали і наші юнаки. Ось вам і резерв «Карпат»…

Джерело