Неділя. 5 жовтня. Село Камінь. Матч між місцевою командою «Верховина» і «Соколами» із сіл Ясеновець та Іванівка.

Верховина(Камінь) - ФК"Іванівка-Ясеновець" - 3:2 (1:1)

05.10.2014. 

Суддя: Пицків Іван(Брошнів)

Голи:
1:0 - Римарчук Ярослав, 25
1:1 - Орлов Олександр - с пенальти, 37
1:2 - Гринишин Андрій, 48
2:2 - Боринець Любомир - с пенальти, 70
3:2 - Ханенко Степан, 87

Ще до початку матчу було зрозуміло, що це буде справжній бій. А інакше і бути не могло, адже кожній із команд «як повітря» потрібна була перемога. «Верховина» повинна була вигравати, щоб продовжити боротьбу за 3-тю сходинку у турнірній таблиці… А «Соколам» дуже потрібна була перемога, щоб відірватись від конкурентів і впевнено закріпитись на 10-му місці. Повірте мені, що для команди новачка, для команди, яка не мала досвіду виступів на районному рівні, для команди, де немає висококласних досвідчених гравців у стартовому сезоні потрапити до 20-ки кращих клубів району - було б великим досягненням.
На матч ФК «СОКІЛ» приїхав у бойовому складі. На воротах Дмитро Магу, в центрі захисту – Саша Орлов і Володимир Кравців, по флангах Романишин Назар – на правому, Завадецький Василь – на лівому. В центрі півзахисту Карлен Асріян і Стасів Іван, на правому фланзі – Михайлів Дмитро, на дещо незвичній для себе позиціїї. Але Діма вже вкотре показує, що він універсальний гравець і що для нього немає позиції з якою б він не справився. На лівому фланзі півзахисту Цюпа Ростислав. В нападі – Павлович Іван і Гринишин Андрій….
Почався перший тайм. «Верховина» зразу кинула всі сили в атаку, намагаючись на перших хвилинах вийти вперед. Але «Сокіл» грамотно діяв у захисті, і відповідав гострими контратаками. Дуже небезпечними були кутові у виконання «соколів» - майже всі м’ячі вигравав Михайлів Дмитро, але десь трішки не вистачило точності, щоб вивести свою команду вперед. Було дуже багато боротьби в центрі поля. Ніхто не хотів віддавати ні сантиметра поля, боролись за кожний м’яч... Але фортуна посміхнулась «камінним» і на 25хв при розіграші кутового їм вдалось таки відправити «круглого» в сітку. Але цей гол тільки розізлив гостей і вони ще потужніше почали тиснути на суперника. «Верховина» не могла перейти свою половину – настав час «СОКОЛА»!!! 37хв… Чергова атака «соколів». Павлович Іван вривається у штрафну, його жорстоко збивають з ніг і суддя показує на одинадцятиметрову позначку.
М’яч на точці, біля нього капітан Орлов Олександр – УДАР… Гооол!!!
Суддя показує на центр поля! Рахунок 1:1!!! Так і закінчився перший тайм…
Другий тайм був ще цікавіший, ще жорстокіший. «Соколи» із перших хвилин взяли ініціативу у свої руки. І результат не дав довго на себе чекати – 48хв і Андрій Гринишин, молодий талант і надія «помаранчево-білих», прекрасним, потужним ударом з 25-ти метрів «кладе» м’яч у сітку воріт суперника. Воротар був безсилий. Рахунок 1:2 і «Сокіл» збільшує свій тиск, гра тільки починається!!!... «Соколам» потрібна тільки перемога і вони із всією силою і впертістю йдуть вперед. Атака за атакою, удар за ударом – «Сокіл» відчайдушно хоче збільшити свою перевагу, а господарі тільки безпорадно відбиваються.
Але на 70-їй хвилині прикрий момент – штовханина у штрафній «соколів», м’яч попадає в руку 9-му номеру з «Верховини», Кравців Володя і капітан ФК «Сокіл» Орлов Саша кричать що була гра рукою. Суддя підбігає і призначає пенальті. Всі в шоці… Самі господарі не розуміють що коїться. Володя Кравців намагається пояснити судді хто саме зіграв рукою і за це ще й отримує жовту… Пенальті... Господарі не промахнулись. 2:2… Решту тайму ФК «Сокіл» відчайдушно намагався забити гол, хлопці віддали всі свої сили заради перемоги, але… Але знову доля наче граючись, безжалісно відбирає у «соколів» навіть нічию… Під «завісу» матчу у жорстокій боротьбі травмувався Володя Кравців – опора захисту «помаранчево-білих» і на заміну виходить Василь Павлович. В захисті починається паніка і «Верховина» завдяки рикошету забиває, навіть точніше буде сказати – «закочує», бо м’яч заледве котився, 3-ій м’яч і здобуває для себе 3 очки. 3:2 – і лунає фінальний свисток…

"СОКОЛАМ" хочеться сказати наступне: "Ви боролись, ви бились до останнього – значить ви уже не програли!!! Це була достойна гра, це була ваша гра і це була ваша перемога, але суддя її просто вирішив віддати суперникам. Ви тільки не засмучуйтесь, не опускайте рук, не здавайтесь. Ви краще розізліться. І нехай ця злість проникне у кожну частинку вашого тіла, нехай ця злість заставить вас тренуватись ще інтенсивніше, нехай ця злість зробить вас безпощадними до суперників, нехай ця злість зробить вас незламними і не переможними. Нехай ця злість допоможе вам грати так і забивати стільки голів, щоб ні один суддя і подумати не міг, що переможець у матчі не ви!!! Успіху Вам! Я вірю у Вас і впевнений, що Вас чекає велике майбутнє!!...!
Також хочеться подякувати двом командам за незабутні враження, за ті емоції, за той адреналін, які вони подарували своєю грою. Це була справжня бійня, це була «рубка» двох сильних, рівних, достойних суперників. І я впевнений, що цей матч не залишив байдужим нікого…

Я думаю вже немає сенсу говорити, що це дуже болюча поразка «соколів», бо вони показали хорошу гру і заслужили перемогу, але є сенс поговорити про справедливість… Пенальті у ворота «соколів» несправедлива, ніякого порушення із їхньої сторони не було. Гра рукою була у гравця «Верховини» під номером 9, а суддя не побачивши цього моменту, просто навмання призначив одинадцятиметровий… Звертаюсь до вас, пане Пицьків І., - «Якщо ви не бачили моменту, якщо ви не впевнені у рішенні, то просто не приймайте його, просто не призначайте сумнівний пенальті. Друге – якщо гравці захисту, всі в один голос кричать, що рука була у нападника суперника, то невже це не аргумент, невже це вас не переконало. Тим більше, хіба може гравець, який зіграв рукою у власній штрафній кричати про це судді… Я впевнений, що – НІ!!!... Подумайте про це, пане суддя… Ви прийняли неправильне рішення»… Це несправедливо і дуже боляче, бо якби не це пенальті, то хто знає чи «камінним» би вдалось зрівняти рахунок. Одна помилка судді, один неправильний свисток відібрав у «соколів» такі важливі залікові очки і таке омріяне 10-те місце… І це вже не вперше. А про оскарження навіть ніхто і чути не хоче. Ти пишеш їм заяву, що не погоджуєшся з результатом матчу, пояснюєш чому і приносиш у Федерацію, а на тебе дивляться як на ненормального і посміхаючись кажуть, що: «Ти і так нічого не доб’єшся, ти нічого не зміниш»… Дуже шкода…
СПРАВЕДЛИВІСТЬ. Саме її нам не вистачає на полі. Нам у районі не вистачає професійного і об’єктивного суддівства. І це вже просто дістало!!! Дістало, бо ми обожнюємо футбол, і ми хочемо чесно грати. Ми хочемо чесно вигравати, а якщо програвати, то чесно, по правилам, по грі, а не просто завдяки помилці якогось нікчеми… Ми цілий тиждень проливаємо піт на треніровках, цілий тиждень готуємось до недільного матчу. Виходимо на поле і віддаємо всі свої сили, жертвуємо всім, заради перемоги, а якийсь дядько з «перегаром» одним своїм свистком може звести всі наші старання на нуль. Та хто він такий, яке він має право комусь підсуджувати, а когось засуджувати, комусь призначати пенальті, а комусь ні, комусь зараховувати гол з аута (як у грі із дубенськими «Карпатами» І. Возняк), а комусь через хвилину відміняти 100-процентний гол із гри(як у матчі із «Закерничним» суддя Гуцул). Яке він має право помилятись???!!!Ніякого… Він суддя і він має бути нейтральним, він має об’єктивно ставитись до кожного моменту і він немає ніякого морального права на помилку, бо «ціна» дуже велика!!! Подумайте над цим, шановні керівники Федерації, і врешті-решт підміть свій зад із крісла і зробіть щось корисне!!!...

Мене звати Андрій Романов і я за справедливий футбол і за професійне суддівство…

СЛАВА УКРАЇНІ!!! Слава «СОКОЛАМ»!!!